Україна — багатонаціональна держава. На її території мешкає понад 130 національностей. Титульний народ України — українці становлять майже 80%. Порівняно великими етнічними групами є росіяни, білоруси, молдавани, татари, болгари, вірмени, угорці, румуни, поляки, євреї, греки, цигани, литовці, азербайджанці, грузини, німці, гагаузи та ін.

Кожен народ має свій неповторний життєвий устрій, свої обряди, звичаї, танці, пісні, казки, легенди. Письмові й усні оповідання про культуру, традиції, устої, побут, вірування, звички народів завжди привертають до себе пильну увагу.

Життя наших близьких або далеких сусідів по країні, в усіх її проявах, цікаве кожному. Одним із таких проявів є кулінарія — найпрадавніше уміння людства, висхідне до вогнищ первісних. Гастрономічні звички, пристрасті й антипатії, способи приготування їжі і прийоми подачі страв складалися у кожного народу впродовж тисячоліть, і через цю обставину кулінарія стала обʼєктом вивчення не лише фахівців харчування, але в рівній мірі й медиків (геронтологів), соціологів, етнографів, істориків, товарознавців тощо.

Початковий набір продуктів, які становлять основу тієї або іншої національної кухні, зрозуміло, цілком визначається тим, що дають природа і матеріальне виробництво (землеробство, тваринництво, птахівництво, різноманітні промисли). Відтак, кожен народ накопичив специфічні особ-ливості, що проявляються, зокрема, в неповторному смаку або особливих присмаках страв. Корені цих особливостей сягають глибини віків. В їх появі відіграли свою роль різні чинники: в одних випадках — це географічне положення або економічні умови, в інших — релігійні вірування, система культових заборон, старовинні звичаї, що регламентували спосіб життя тощо. Українській кухні вдалося зберегти свою самобутність і органічну цілісність попри те, що вона створювалася на базі вже існуючих у кожній із регіональних частин України елементів кулінарної культури.

Незважаючи на традиційний характер харчування, що склався історично, кулінарія є однією з найменш ізольованих частин національної культури, і це підтверджується тим фактом, що буквально на наших очах відбувається взаємопроникнення досягнень в області мистецтва приготування їжі. Багато національних страв стали інтернаціональними. Давно прижилися і припали до смаку в нашій, та й не тільки в нашій країні білоруська копитка, болгарський таратор, вірменський кюфта бозбаш, гагаузька пача, грецька мусака, грузинське саціві, гуцульський банош, єврейський форшмак, казахський бешбармак, латиські путри, литовські цепеліні, молдавська вертута, німецька класична свиняча рулька, польський бігос, російські щі, румунська мамалига, татарський вак беліш, угорський гу-ляш, узбецький плов, циганський суп хабе рома і багато-багато інших популярних страв різних країн. Українську кухню відрізняє особлива відомість і популярність за межами нашої країни. Можливо, це тому, що і в Канаді, і в Аргентині, і в Ізраїлі, і в Німеччині, та де тільки немає ресторанчика з оселедцем під горілочку, котлетою по-київськи, де не частують справжнім делікатесом для іноземців – українським салом, де не подають вареників зі шкварками або вишнями, не кажучи вже про знамениту українську домашню ковбаску в залитому смальцем горщику? Українська кухня давно набула чималого поширення, а деякі її страви по праву зажили світової слави.

Тож, приємної подорожі стежками найцікавішої та найсмачнішої у світі кухні народів України!