Біографія
Михайло Михайлович Поплавський – ректор Київського національного університету культури і мистецтв (КНУКіМ), доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, виконавець і популяризатор українських пісень, продюсер, режисер-постановник. Повний кавалер ордена «За заслуги» (2000 – ІІІ ступеня, 2001 – II ступеня, 2007 – I ступеня), лауреат національної премії «Людина року» (1997, 2009, 2020 рр.), Народний депутат України IV, VII та VIII скликань.
Народився 28 листопада 1949 року в селі Мечиславка Ульяновського (нині Благовіщенського) району Кіровоградської області.
Трудову діяльність розпочав у шкільні роки: влітку працював у колгоспі помічником комбайнера, каменярем на будівництві сільських доріг. Після закінчення десятого класу вступив до професійно-технічного училища № 25 м. Горлівка Донецької області, яке закінчив 1968 р. за спеціальністю «Машиніст електровоза». Працював на шахті міста Кіровське (нині смт. Зарічне) Донецької області.
1969-1971 рр. – служив у лавах Радянської армії. Після служби закінчив Олександрійське училище культури, що на Кіровоградщині.
1971-1974 рр. – директор Будинку культури села Великі Трояни Ульяновського (нині Благовіщенського) району Кіровоградської області.
1974-1975 рр. – директор Ульяновського районного будинку культури Кіровоградської області.
1975–1979 рр. – студент Київського державного інституту культури ім. О.Є. Корнійчука, який закінчив із відзнакою. У період навчання був головою студентського профкому КДІК та командиром об’єднаних студентських будівельних загонів м. Києва в Тюмені.
1980 р. – призначений заступником директора Республіканського будинку народної творчості УРСР.
1985 р. – захистив кандидатську дисертацію. Працював на посадах викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри, декана факультету в Київському державному інституті культури ім. О.Є. Корнійчука. Був лідером студентської молоді: згуртовував навколо себе однодумців, генерував прогресивні ідеї щодо навчального і виховного процесу та подальшого розвитку інституту.
У 1990 р. захистив докторську дисертацію в Ленінградському державному інституті культури ім. Н.К. Крупської.
1993 р. – наказом Міністра культури України І. Дзюби був призначений очільником Київського державного інституту культури, ставши наймолодшим ректором в Україні. Розпочав радикальні реформи в системі підготовки кадрів для соціокультурної сфери.
1994 р. – отримав звання професора і був рекомендований діячами культури та мистецтв на посаду Міністра культури України.
5 січня 1995 р. у результаті боротьби різних політичних груп за крісло міністра був незаконно зміщений з посади ректора КДІКу.
20 жовтня 1995 р. – після трьох судових процесів і за потужної підтримки студентів, які пікетували Верховну Раду і Кабінет Міністрів, Михайло Поплавський повернувся на посаду ректора Київського державного інституту культури.
1996 р. – рішенням Державної акредитаційної комісії Міністерства освіти України Київський державний інститут культури отримав IV-ий, університетський рівень акредитації.
Цього ж року стартував PR-проєкт «Співаючий ректор як технологія». Він став найбільш креативною й успішною рекламною кампанією університету культури. М. Поплавський вийшов на сцену як виконавець пісні «Юний орел», що стала для нього іміджевою.
1997 р. – постановою Кабінету Міністрів України КДУК перейменовано на Київський державний університет культури і мистецтв (КДУКіМ).
Михайло Поплавський став лауреатом загальнонаціональної програми «Людина року».
1998 р. – ректор разом із командою розробив і втілив у життя концепцію радикального реформування діяльності університету. Ініціював аналітичну розробку моделі «Вуз ХХІ століття» – одного з перших експериментальних проєктів вищої школи, підтриманих на державному рівні.
За результатами Всеукраїнського рейтингового опитування, проведеного Українською студентською спілкою (УСС) серед студентів закладів вищої освіти України, п’ять років поспіль (1997, 1998, 1999, 2000, 2001 рр.) М. Поплавського визнано РЕКТОРОМ РОКУ.
КНУКіМ стає переможцем Всеукраїнського відкритого рейтингу популярності та якості в номінації «Вищий навчальний заклад України».
1999 р. – Указом Президента України за значний внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів для сфери культури, збереження і розвиток мистецьких традицій українського народу Київському державному університету культури і мистецтв надано статус «Національного».
Михайло Поплавський із братами Станіславом і Володимиром відкрили перший ресторан «Батьківська Хата» на автобані Київ-Одеса, який згодом переріс у мережу.
2000 р. – М. Поплавський нагороджений орденом «За розбудову України» імені Михайла Грушевського IV ступеня.
За результатами читацького опитування газети «Освіта» Михайла Поплавського визнали «Кращим освітянином 2000 року» в номінації «Лиш храм збудуй».
Цього ж року стартував спільний проєкт Першого національного телеканалу та Міжнародного благодійного фонду «Обдаровані діти України» – Всеукраїнський телевізійний дитячий конкурс «Крок до зірок», автором ідеї, режисером, генеральним продюсером якого є Михайло Поплавський. Всеукраїнський конкурс «Крок до зірок» в 2000 році нагороджено премією «Золоте перо» як кращий телевізійний проєкт для дітей та молоді.
У 2002 р. Михайло Поплавський балотується в народні депутати України по виборчому округу № 101 у Кіровоградській області та депутатом до Київської міської ради по Печерському району Києва (52-ий виборчий округ) і здобуває подвійну перемогу.
2002-2006 рр. – народний депутат України IV скликання (виборчий округ № 101, Кіровоградська область, 48,44% голосів).
2002 р. – обраний на посаду заступника голови Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України.
2003 р. – за сприяння та фінансової підтримки М. Поплавського було відремонтовано й відкрито дитячий садочок у селі Мечиславка Ульяновського (нині Благовіщенського) району Кіровоградської області.
За фінансової підтримки М. Поплавського та інших земляків було зведено храм Архистратига Михаїла (Українська Православна Церква Київського Патріархату) для трьох сіл Ульяновського району Кіровоградської області: Йосипівки, Мечиславки і Великих Троянів. Освятив новозбудовану церкву Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
2007 р. – за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення М. Поплавського нагороджено орденом «За заслуги» І ступеня. Таким чином він став повним кавалером ордена «За заслуги» (2000 – ІІІ ступеня, 2001 – II ступеня, 2007 – I ступеня).
2008 р. – Указом Президента України Михайлу Поплавському як генеральному продюсеру, головному режисеру, автору ідеї створення Всеукраїнського дитячого телевізійного конкурсу «Крок до зірок» присвоєно почесне звання народного артиста України. Того ж року з ініціативи ректора на базі КНУКіМ започатковано кілька щорічних проєктів: Шевченківський вечір «Ми – діти твої, Україно!», Всеукраїнський фестиваль молодих дизайнерів «DESINGN-KNUKIM. UNIFESTIVAL» та концертну програму «Мамо, вічна і кохана», присвячену Міжнародному дню матері.
2009 р. – М. Поплавський став володарем титулу «Людина року» в номінації «Митець року».
2010 р. – започатковано загальнонаціональний телевізійний проєкт «Українська пісня року», покликаний популяризувати українську пісню і виконавців. Автором ідеї та генеральним продюсером став М. Поплавський.
На Першому Національному стартував авторський телепроєкт Михайла Поплавського «Шеф-кухар країни», який пропагує здорове харчування та продукцію національних виробників.
2010 р. – обраний депутатом Київської обласної ради по виборчому округу № 63 (м. Ірпінь).
2011 р. – вийшли книги лауреата Шевченківської премії Василя Пилип’юка із серії «Постаті» про видатних українців. Том 7 «Світ моєї любові» присвячений М. Поплавському.
2012 р. – грандіозний телемарафон української пісні «Пісня об’єднує нас!» – спільний проєкт Київського національного університету культури і мистецтв, Першого національного телеканалу та телекомпанії «Ера» ввійшов до світової Книги рекордів Гіннеса як «Найтриваліший музичний телемарафон національної пісні у прямому ефірі». Ідея проведення марафону належить Михайлові Поплавському. Проєкт «Пісня об’єднує нас!» тривав безперервно 110 годин, 3 хвилини й 27 секунд із 29 березня по 2 квітня.
2015 р. – мережа ресторанних закладів «Батьківська хата» М. Поплавського визнана Асоціацією кулінарів України в номінації «Еко» кращими еко-ресторанами української кухні 2015 року.
2016 р. – М. Поплавський за авторською методикою проводить серію майстер-класів із досягнення успіху та особистісного зростання на теми «Лідерство як бренд», «Бізнес на імені», «Імідж і репутація», «Схеми Поплавського», «PR-проєкт “Співаючий ректор” як технологія».
2017 р. (березень) – церемонія нагородження національної премії «Українська пісня року» відбулася у Варшаві.
28 листопада, у день свого народження, Михайло Поплавський презентував авторську книгу «Ректор» у Варшавському університеті менеджменту, яку присвятив 25-річчю своєї діяльності на посаді керівника закладу вищої освіти.
2018 р. – для студентів університету культури започатковано авторський курс М. Поплавського «Формула щастя».
4 грудня 2018 р. у Київському палаці спорту відбулося грандіозне українське шоу Михайла Поплавського «Я у тебе один», яке зібрало рекордну кількість глядачів, понад 15000.
2019 р. – 22 березня М. Поплавський став професором Apsley Business School (Лондон, Великобританія), де викладає антикризовий менеджмент та соціально-корпоративну відповідальність.
3 грудня у Київському палаці спорту відбувся ювілейний концерт Михайла Поплавського «Я українець».
17 грудня – М. Поплавський презентував книгу «Український шлях» та вініловий золотий альбом.
2020 р. – 12 червня на черговому XXVI з’їзді АПУ обраний головою Аграрної партії України.
2 лютого 2020 р. – у Національному палаці мистецтв «Україна» відбулась Національна музична премія «Українська пісня року» – спільний проєкт Михайла Поплавського та Олега Винника.
29 березня 2020 р. – М. Поплавський став переможцем загальнонаціональної програми «Людина року».
16 лютого 2022 р. – у День єднання українців в Національному палаці мистецтв «Україна» відбулася ювілейна церемонія нагородження національної музичної премії «Українська пісня року 2021».
Історія роду
Прізвище Поплавський відповідно до існуючих джерел відоме в Україні із середини XVII століття. В «Реєстрі Війська Запорозького 1649 року» значаться три козаки із прізвищем Поплавський: Поплавський Лук’ян – Ніжинський полк; Поплавський Григорій – Корсунський полк; Поплавський Адам – Миргородський полк. Поплавський Антоній (1739-1786) – польський письменник і педагог, ректор і професор семінарії у Кракові. У книзі «Дворянство Волынской губернии» за 1867 рік значиться Поплавський Францишек – депутат Волинських депутатських зборів від Старокостянтинівського повіту. Отже, прізвище Поплавський вказує на приналежність його родоначальника до шляхетського, козацько-старшинського чи дворянського соціального стану. Як засвідчує «Словник гідронімів», річка Поплавка є лівою притокою Дніпра і протікає в нинішній Запорізькій області (колишня Катеринославська губернія). Звідки пішов рід Поплавських – з Катеринославської (Запорізької нині), де протікає річка Поплавка, чи з Волинської губерній (нині Рівненська обл.), де є озеро Поплавське – це питання залишається відкритим. Та документально засвідчено: прапрадід Михайла Михайловича Поплавського – Василь Антонович Поплавський – уже з 1848 року проживав у слободі Мечиславка, а його брат Іван Антонович – у селі Ольховатій. За соціальним станом вони належали до однодворців і входили до 6-го однодворчого товариства, Балтського повіту (однодворці – це різновид шляхетних родів в Україні, до яких належала також козацька старшина). Прапрадіди Михайла Поплавського мали суто козацькі варіанти імен: Дем’янко, Семенко, Максимко, Арсенко, Пахомко, Григорко, які є показовими для Реєстру Війська Запорозького 1649 року та козацьких джерел. Таким чином, можна з впевненістю констатувати, що далекі предки Михайла Поплавського належали до козацької старшини.
Нагороди
