ЖИТИ — ЛЮБИТИ — ПЕРЕМАГАТИ

НЕВДАЧІ — СКЛАДОВА УСПІХУ І СТИМУЛ ДО ДІЇ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ТЕ, У ЩО ВІРИШ 

ДІЯТИ, ДІЯТИ І ЩЕ РАЗ ДІЯТИ 

ОРГАНІЗАЦІЯ — ВСЬОМУ ГОЛОВА 

ПЕРЕД ТИМ, ЯК БУДУВАТИ, СТВОРИ АРХІТЕКТУРНИЙ ПЛАН

РОБИ ТЕ, ЩО ПОТРІБНО ЛЮДЯМ ПОВАЖАЙ ТИХ, ДЛЯ КОГО ПРАЦЮЄШ БИТИСЯ ЛОБОМ ОБ СТІНУ — ЩЕ НЕ ОЗНАКА ЗАВЗЯТОСТІ РОБИ ТЕ, ЩО ВМІЄШ, І НЕ БЕРИСЬ ЗА ТЕ, В ЧОМУ НІЧОГО НЕ ТЯМИШ

УСПІХ У СПРАВІ — ЦЕ ЗНАННЯ + ДОСВІД 

КЕРІВНИК І ПІДЛЕГЛІ — ОДНЕ ЦІЛЕ СКРОМНІСТЬ — НАЙКОРОТШИЙ ШЛЯХ ДО НЕВІДОМОСТІ І… БІДНОСТІ

ІМІДЖ — ЦЕ УНІКАЛЬНІСТЬ, А ІМІДЖЕЛОГІЯ – МИСТЕЦТВО 

ЗНАЙДИ ЛЮДЕЙ, РОЗУМНІШИХ ЗА СЕБЕ, І КЕРУЙ НИМИ

ЯКЩО ТОБІ ЗРОБИЛИ ЗЛО — ВІДПОВІДАЙ ДОБРОМ 

СПРИЙМАЙ ЛЮДИНУ ТАКОЮ, ЯКОЮ ВОНА Є ПРАЦЮЙ ІЗ ЗАДОВОЛЕННЯМ

ДУМАЙ ПРО ТЕ, ЩО МАЄШ, А НЕ ПРО ТЕ, ЧОГО ТОБІ БРАКУЄ

ПОТУЖНО ПРАЦЮВАТИ, А НЕ ЩОКИ НАДУВАТИ

ВІД АВТОРА 

Молодь, її майбутне — це те, що хвилює мене найбільше. Україні потрібна нова еліта — не номенклатурна, а еліта професіоналів, які хочуть, можуть і здатні докорінно змінити ситуацію в державі на краще. Молоді люди прагнуть дій, готові долати вершини і хочуть досягти успіху сьогодні, зараз, в цю хвилину. Наш обовʼязок — допомогти їм у цьому.

Написанням цієї книги я завдячую студентам. Думки, викладені тут, призначені, перш за все, для них, амбітних, допитливих, яким усе хочеться взяти зараз і відразу. Та я й сам не люблю довгих розмов. Якщо людина тямуща, вона швидко схоплює суть, а якщо ні, то скільки не по-яснюй…

У цій книзі мені хотілося відповісти на запитання так, як би я розмовляв із сту-

дентами за чашкою кави, — просто, без

менторства, ділився власним досвідом. Я

переконаний, що життя — це велике шоу,

режисером якого є сама людина.

У кожного свої життєві принципи. Немає універсальних правил чи рецептів, кожен вибудовує для себе їх сам. Деякі з

них формуються в дитинстві — батьками, сімʼєю, оточенням; інші є результатом спроб і помилок, здійснюваних роками, це те, що ми називаємо життєвим досвідом.

Звичайно, людина засвоює головні моральні принципи того суспільства, в якому вона живе. Сьогодні питання про життєві принципи є особливо гострим, адже суспільна мораль — радянська — була досить специфічною, вона культивувала колективізм, на жаль, часто на шкоду індивідуальному. Не дивно, що більшості з нас і сьогодні важко зруйнувати в собі психологічний стереотип, що утверджувався в нашій свідомості десятиліттями: робота, труднощі, випробування — сьогодні, а щастя й добробут — у віддаленому майбутньому. Та я переконаний, що ми мусимо рішуче здолати це. Людина має право і повинна бути щасливою сьогодні і завжди.

Тільки тоді вона розкриється у своїх творчих можливостях, принесе радість і користь іншим, сама буде задоволена життям.