Допомагаючи іншим, ми насправді допомагаємо собі. Радість і щастя, які приносить нам любов і співчуття до оточуючих, – це одна з найбільших таємниць людства. Адже користь від них дуже велика. Надаючи допомогу оточуючим, людина, насамперед, сама відчуває позитивні емоції й починає добре ставитися до себе.
Михайло Поплавський неодноразово переконувався в тому, що відповідаючи добром на зло, значно частіше виграєш, оскільки вороги перетворюються на друзів. І доводить це на особистому прикладі:
«У 1995 році, коли мене незаконно звільнили з посади ректора, багато з ким ми були по різні сторони барикад. Проти мене застосовувалися нечесні прийоми: прописували прогули, аморальну поведінку і таке інше – все робилося для того, щоб не допустити нову людину до керівництва вишем. А коли суд довів, що закон на моєму боці і поновив на посаді ректора, від мене багато хто чекав «репресій» й «розправ». Ті, хто самі роблять зло, від інших чекають того самого.
Варто сказати, що у переможця завжди є спокуса помститися, особливо, коли накопичується чимало образ. І тут майже рефлекторно спрацювало старе дідове правило: «Відповідай добром на зло».
І справді, навіщо бути ворогами, якщо можна стати союзниками?
Жодних репресій не було. А відомо, що коли від тебе чекають небезпеки, а відчувають лише добре ставлення – це спрацьовує на тебе».