«Критика – це безкоштовна реклама»

Витримати тиск критики не кожному під силу. І якби Михайло Поплавський зламався б десь через півроку або рік після початку проєкту «Співаючий ректор», якби він відмовився від подальших виступів, то це справді стало б великою невдачею.

Але сили волі вистачило, і згодом час та харизма зробили свою справу.

 

Ректор сам каже: «Два роки ганьби Поплавського на сцені – і скромний інститут культури та мистецтв перетворився на Національний Університет».

«Критика – це безкоштовна реклама.

Розумні люди розуміють,а дурням не допоможе.

Ми, українці, повинні бути патріотами своєї держави!

І робити все, щоб Україна була в цивілізованому співтоваристві!

З нами Бог!

З нами Україна!»

Весь час Михайло Поплавський повторює: «Говоріть, що хочете, тільки прізвище Поплавський не переплутайте».

І дякую критикам за безкоштовну рекламу. Бо чим більше сварять артиста – тим більше публіка його запам’ятовує».