«Критика – найкраща реклама»

«Критика -найкраща реклама»

Вона пробуджує ще більше бажання розвиватися та впевнено йти до своєї мети і досягати цілі, незважаючи на хейтерів та противників його, як співаючого ректора! Проте варто зазначити, що негативна реклама дає в 10 разів більше ефективності, ніж будь-яка інша.

«Після мого виходу на сцену реакцію ЗМІ чекали із великим хвилюванням. Та коли побачили, який галас у пресі спричинив ректор М.Поплавський, то вже полегшено зітхнули. От читаю газету 1997 року, пишуть: «Страна онемела, когда на сцену вышел никому неизвестный, безголосый ректор Киевского института культуры Михаил Поплавский». «Жах!», «Провал!» – журналісти сварили або кепкували. А ми вже розуміли: нам вдалося! Провал був би тоді, якби всі промовчали. Оце «Теорія стресу» на практиці.

 

Наша задача була не голос показати, а привернути увагу до інституту. Чим більше журналісти критикували, а глядачі обговорювали мої виступи, тим більше людей цікавилося Інститутом культури.

 

А коли звернули увагу, то побачили, що це вже – новий виш, який немає нічого спільного з колишнім «кульком». Через 5 років, коли проект «Співаючий ректор» запрацював на повну, студенти в анкетах писали, що вступають до Університету культури, бо «тут співає ректор». Парадокс? Парадокс!»

Розповів ректор Київськго університету культури.